Харчовий режим хворих туберкульозом складають із урахуванням умов праці, побуту, характеру й ступеня ураження органа, особливостей загального стану організму, його реактивності, ускладнень із боку інших органів.
Терапевтичні заходи в цих хворих повинні бути спрямовані на посилення регенераторної здатності ураженого органа, поліпшення проміжного обміну, підвищення імунобіологічних властивостей організму, що значною мірою може бути досягнуте збалансованим харчуванням хворого на туберкульоз. Із цією метою необхідно вводити з їжею підвищену кількість білка (не менше 120-140 гр.), витрата якого в цієї групи хворих підвищена. Призначають легкозасвійні білкові продукти (молоко, риба, яйця, м'ясо). Кількість жиру рекомендується в межах фізіологічної норми (100-120 г). Жири слід давати легкозасвійні, багаті на вітамін А (вершкове масло, вершки, сметана), близько 1/3 – у вигляді рослинного жиру, який є джерелом поліненасичених жирних кислот.
Кількість вуглеводів у межах фізіологічної норми (450-500 г). У тих випадках, коли при туберкульозі спостерігається порушення вуглеводного обміну, алергізація організму (алергійний діатез, бронхіальна астма, хронічні екземи), надлишкова маса тіла, хворим слід обмежити споживання вуглеводів до 300-400 г головно чином за рахунок легко засвоюваних (цукор, мед, варення, сиропи тощо).
При загостренні туб. процесу може спостерігатися посилене виділення мінеральних солей (кальцію, калію, фосфату, хлориду натрію), тому вводяться продукти, багаті ними (молоко, сир, сир, яйця, інжир, курага, ізюм, м'ясні й рибні продукти, горіхи тощо).
При ексудативному плевриті, транссудаті, асциті, емпіємі, туб. менінгіті, при підвищенні секреції в бронхи, ураженнях нирок, що призводять до набряків, призначається гіпонатрієва дієта (їжа готується без додавання кухонної солі). Ця дієта сприяє посиленню діурезу, розсмоктуванню рідини, що накопичилася в порожнинах, зменшенню гідрофільності тканин і затиханню запального процесу. Рідина вводиться в кількості 800-1000 мл. При великій втраті крові, багаторазовій блювоті, поносі, профузному поті кількість кухонної солі збільшують до 20 г.
У хворих на туберкульоз розвивається дефіцит вітамінів (особливо аскорбінової кислоти, вітамінів А і групи В). Уведення достатньої кількості аскорбінової кислоти підвищує бактерицидні властивості сироватки крові, збільшує утворення антитіл, знижує інтоксикацію. Особливо висока потреба у вітаміні С у хворих з фіброзно-кавернозним туберкульозом легенів, при високій температурі й розпаді тканин.
Поряд із включенням до дієти достатньої кількості овочів і фруктів хворим необхідно періодично призначати до 300 мг аскорбінової кислоти на день.
Хворі на туберкульоз легенів, гортані, кишечнику й шкірних покривів для поліпшення регенерації епітелію потребують підвищеної кількості вітаміну А (близько 5 мг). Їм рекомендують молочні продукти, риб'ячий жир, яєчний жовток, а також продукти, що містять каротин (морква, помідори, абрикоси, червоний перець та ін.).
Особливе значення слід надавати забезпеченню хворих вітамінами групи В, що мають пряме відношення до білкового обміну, потреба в яких у цієї групи хворих підвищена. Поряд із уведенням до раціону продуктів, багатих вітамінами групи В (свіжі овочі, м'ясо, страви з висівок, пивних або пекарських дріжджів), слід періодично їх давати у вигляді препаратів.
Калорійність дієти 2500-3500 ккал. Надлишкове споживання жирів і вуглеводів дає нерідко негативні результати: призводить до перевантаження проміжного й загального обміну, послабляє захисні властивості організму й підвищує його алергізацію його. Крім того, при хронічній туберкульозній інтоксикації утруднена функціональна активність органів травлення, тому лише при певних показаннях калорійність раціону може бути збільшена на 1/3, причому рівномірно за рахунок усіх інгредієнтів їжі.
Основні принципи лікувального харчування хворого на туберкульоз.
1. Харчовий раціон повинен бути різноманітним з урахуванням динаміки туберкульозного процесу й загального стану організму.
2. Суворі режими й обмеження дієти можна призначати тільки на короткий строк (при ускладненні й загостренні хвороби).
3. На всіх етапах лікування (стаціонарне, санаторне, амбулаторне) харчування повинне бути диференційованим. Необхідно дотримуватися основних принципів якісної й кількісної побудови дієти залежно від характеру й стадії туберкульозного процесу, стану органів травлення, наявності ускладнень і супутніх захворювань.
Розроблено 5 варіантів дієти № 11 для хворих на туберкульоз.
Перший варіант дієти № 11 призначається хворим зі зниженою реактивною здатністю організму, загальною гіпотонією, субфебрильною температурою, із млявим перебігом хвороби. Хімічний склад цього варіанта дієти: білків 140 г, жирів 100 г, вуглеводів 350-400 г (з обмеженням легкозасвійних). Калорійність 2700-3000 ккал. Вміст аскорбінової кислоти до 300 мг, вітаміни В1 5 мг. Кулінарна обробка звичайна. Харчування дробове (5-6 разів на день).
Другий варіант дієти № 11 призначають хворим з підвищеною нервовою збудливістю, дефіцитом маси тіла, підвищеною температурою (до 38 С), без ознак посиленого розпаду тканин, у період загасання процесу при туберкульозі легенів, кісток, лімфатичних вузлів і суглобів. Хімічний склад цього варіанта дієти: білків 110-120 г, жирів до 120 г, вуглеводів 500-550 г. Вміст аскорбінової кислоти до 300 мг. Калорійність 3000-3500 ккал. Рекомендуються продукти, багаті кальцієм (молоко й молочні продукти, яйця). Кулінарна обробка продуктів звичайна. Приймання їжі 5 разів на день.
Третій варіант дієти № 11 призначають хворим у період загострення процесу при вираженому розпаді тканин, значних запальних явищах, що протікають із високою температурою й виснаженням. У цих випадках зазвичай спостерігається посилений розпад білка. Хімічний склад дієти: білків 120-140 г, жирів 100 г, вуглеводів 400-500 г. Калорійність 3000-3500 ккал. Через наявність різкої інтоксикації, зниження окисних процесів необхідне введення надлишкової кількості аскорбінової кислоти. Інші вітаміни рекомендуються в межах фізіологічної норми. Кальцію до 2 мг на день. Кухонної солі 8 г. Бажано вводити велику кількість різних напоїв, сирі соки, овочі та фрукти, багаті мінеральними солями й вітамінами.
У період загострення процесу у хворих знижується апетит, часто виникають порушення з боку шлунково-кишкового тракту, що слід ураховувати при складанні дієти. Усю їжу готують у протертому вигляді. Харчування дробове, через кожні 2-3 год.
Перелік рекомендованих продуктів і страв:
Хліб і хлібобулочні вироби. Хліб білий, сухарі, нездобне печиво, бісквіти.
Супи. Протерті на м'ясному бульйоні.
Страви з м'яса й риби. Яловичина, телятина, курка, індичка у вигляді котлет, суфле, паштету. Риба свіжа річкова у відварному вигляді.
Молоко, молочні продукти й страви з них. Молоко, кисляк, кефір, сметана, сир, сир кальцинований, сирна запіканка.
Страви з яєць. Омлети, цільні яйця некруто.
Страви й гарніри з овочів. Овочі у відварному й протертому вигляді (виключається білокачанна капуста).
Страви й гарніри із круп. Каші на молоці (вівсяна, гречана, рисова, манна).
Солодкі страви. Киселі, мус, желе, компоти протерті. Фруктові та ягідні соки, відвар шипшини, чорної смородини.
Жири. Масло вершкове й олія рослинна.
Четвертий варіант дієти № 11 призначають хворим з яскраво вираженими алергійними проявами. Дієта з обмеженням легкозасвійних вуглеводів. Хімічний склад дієти: білків 120 г, жирів 110 г, вуглеводів 250-300 г. Калорійність 2500-3000 ккал. Вміст вітамінів у межах фізіологічної норми. Вміст кальцію 2-5 г.
П'ятий варіант дієти № 11 призначають при схильності до ексудатів і транссудатів. Дієту готують без додавання кухонної солі.
Хімічний склад дієти: білків 100-120 г, жирів 120-130 г, вуглеводів 300-350 г. Калорійність 3000 ккал. Вміст кальцію не менше 2 г. Кількість рідини обмежується до 800-1000 мл.
Дієта для хворих туберкульозом із супутніми порушеннями з боку органів травлення. У хворих на туберкульоз нерідко мають місце супутні захворювання з боку органів травлення. Хронічний гастрит і коліт часто виникають у зв'язку із прийманням протитуберкульозних препаратів. Гастрити в цієї групи хворих зазвичай зі зниженою секрецією. Хворим рекомендується дробові приймання їжі з обов'язковим виключенням з раціону грубої рослинної клітковини. Овочі й фрукти дають тільки у вареному й протертому вигляді, тверді сорти м'яса в протертому або рубаному вигляді.
При порушенні функції печінки й жовчовидільної системи з дієти виключають продукти, що викликає їх подразнення. Забороняють екстрактивні речовини, жирні сорти м'яса й риби, смажені страви, здобне тісто, копченості, консерви, маринади, міцний чай і кава.